|
Урок №1 МОВЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ СТИЛІСТИКИ Й КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИКА ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛИ: СТИЛІСТИКА МОВИ Й СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ Мета: а) навчити учнів розрізняти поняття «культура мовлення» та «стилістика», терміни «стилістика мови» й «стилістика мовлення»; б) розвивати вміння визначати стилі мовлення та виділяти засоби створення емоційно-експресивної виразності; в) за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до культурних надбань рідного народу. ^ : Синтаксис: текст. Орфоепія: читання поетичного твору з дотриманням орфоепічних норм. Міжпредметні зв’язки: Література: виразне читання поетичного тексту. Культурологія: поняття «культура». Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). ^ І. Організаційний момент ІІ. Ознайомлення десятикласників з темою, метою і завданнями уроку ІІІ. Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів учнів Проблемна бесіда за запитаннями
Робота з текстовим матеріалом
Людина створила культуру, а культура — людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови. Належачи до певного соціуму, індивідуум зі своєю появою на світ органічно входить у вироблену його співвітчизникам культуру, стає її користувачем і носієм. Чим міцніші зв'язки людини з культурою народу, тим більшого можна сподіватися від неї як від громадянина, свідомого творця матеріальних і духовних благ, патріота й інтернаціоналіста. Суспільство завжди дбає про те, щоб його члени користувалися мовою не лише спонтанно, не тільки як даним від природи даром, а свідомо, як знаряддям найактивнішого розкриття своєї особистості. Мовний досвід індивідуума невіддільний від опори на літературну мову як акумулятор людських знань. Сьогодні культура і мова виявилися об'єднаними в царині духовних вартостей кожної людини і всього суспільства. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що в низькій культурі мови виявляються виразні ознаки бездуховності... Мовна неграмотність, невміння писати елементарний текст, перекласти його з української мови на російську і навпаки чомусь перестали сприйматись як плями на службовому мундирі. Мовна культура – це надійна опора у вираженні незалежності, думки розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму. Культура мови передбачає вироблення етичних норм міжнаціонального спілкування, які характеризують загальну культуру нашого сучасника. (За ^ Культура мовлення – це система вимог, регламентацій щодо вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній і писемній). Належна культура мовлення – це свідчення розвинутого інтелекту і високої загальної культури особистості. Одним із завдань культури мовлення є подолання «мовних стереотипів»: стереотипи мовлення – це стереотипи мислення. Тільки через високу культуру мовлення проявляються невичерпні потенції мови, гармонія її функцій. Культура мовлення має велике національне і соціальне значення: вона забезпечує високий рівень мовленнєвого спілкування, ефективне здійснення всіх функцій мови, ошляхетнює стосунки між людьми, сприяє підвищенню загальної культури особистості та суспільства в цілому. Через культуру мовлення відбувається культивування самої мови, її вдосконалення. (За В. Іванишиним і Я. Радевичем-Вінницьким)
Опрацювання пам’ятки.
^ Навчальна лекція Мовлення є сукупністю мовленнєвих дій, кожна з яких має мету, що випливає із загальної цілі спілкування. У мовленні реалізуються всі мовні засоби та виражальні можливості. Водночас мова збагачується через мовлення. Стилістика вивчає мову й мовлення, а саме займається відбором виражальних мовних засобів для їх функціонування в мовленні. Одним з критеріїв доцільного відбору є правильність, тобто дотримання мовних норм. Це питання належить до культури мовлення. Отже, стилістика тісно пов’язана з культурою мовлення, і спільне в цих науках – дослідження правильності й нормативності мовлення. Стилістика як наука розглядає виражальні мовні засоби і стилі мовлення. У залежності від предмету дослідження виділяють стилістику мови й стилістику мовлення. 1. Стилістика мови вивчає стилістичні ресурси всіх мовних рівнів: лексики, фразеології, морфології, синтаксису. Стилістика мови включає поняття синонімії (лексичної, морфемної, граматичної – морфологічної й синтаксичної). Емоційно-експресивне забарвлення мовних явищ – теж невід’ємний компонент стилістики, невіддільний від явища синонімії, оскільки емоційно-експресивні елементи характерні для окремих синонімічних варіантів як засоби вираження їх стилістичної функції. Наприклад, іменник губи – стилістично-нейтральне слово. Зате його синонім уста має відтінок урочистості й вживається здебільшого в художньому стилі. 2. Стилістика мовлення охоплює функціональні стилі мовлення (науковий, публіцистичний, офіційно-діловий, художній і розмовний), загальні ознаки стилю:
(За М.І.Пентилюк) Проблемна бесіда за запитаннями: 1. Які особливості мовлення вивчає стилістика, а які – культура мовлення? 2. Чим відрізняється стилістика мови від стилістики мовлення? А що в них спільного? 3. Як емоційно-експресивне забарвлення мовних явищ співвідноситься з поняттям синонімії? 4. Як ви вважаєте, яким чином відсутність образності й нульова емоційність можуть охарактеризувати функціональний стиль? V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення стилістичних умінь. Дослідження-аналіз
В давніх літописах наших Єсть одно оповідання, Що зворушує у серці Найсвятіші почування. Не блищить воно красою Слів гучних і мальовничих, Не вихвалює героїв Та їх вчинків войовничих. Ні, про інше щось говорить Те старе оповідання. Між рядками слів таїться В нім якесь пророкування. І воно живить надію. Певну віру в ідеали Тим, котрі вже край свій рідний Зацурали, занедбали… (М.Вороний)
1. Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш. 2. Рана від меча загоїться, а від лихого слова – ніколи. 3. Впік мене тим словом, не треба й вогню. 4. Гостре словечко коле сердечко. 5. На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. 6. Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть. 7. Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, і один язик, щоб менше говорив. 8. Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить. 9. Дурний язик попереду розуму біжить. 10. Дурний язик – голові не приятель. Конструктивне завдання
^ Я любив довгі зимові вечори. За вікном завивала хуртовина, мороз мурував дивовижні узори на шибках, а в хаті було затишно й тепло. Ми з сестрою вилазили на піч, лягали черевцями на черінь, підпираючи долонями личка. А мати сиділа, звісивши ноги донизу, і тихим, задумливим голосом оповідала казки. І я переживав за безталанного Йвана, якого всі кривдили, вважали дурником. І дуже тішився, що він виявився і не дурним, і не безталанним, а виходив переможцем з великих випробувань. Я захоплювався маленьким Котигорошком, який визволяв народ рідний з лютої зміячої неволі. І сміявся щасливо, коли казка незмінно приводила до радісної розв'язки. Ой, який же мудрий і людяний наш народ! Він знає в серці своєму, що ніколи не можуть перемогти зло і ненависть, що завжди в кінці битви життєвої перемагає правда й любов, як би глибоко вона не була захована слугами мороку у в'язниці, як би міцно не кували її в залізні кайдани! Ті чарівні казкові ідеї незримо лягли в моє дитяче серце, день за днем формуючи свідомість. І за те людяне, ясне, що друзям моїм припадає до серця при зустрічі зі мною, велика дяка тобі, Мати. (За О. Бердником) VI. Підсумок уроку VII. Домашнє завдання
це природній обов’язок перед незалежною, вільною Україною». |
![]() | Урок української мови Клас: 4 Підготувала вчителька вищої категорії Сурсько-Михайлівської сзш карпова Олена Олександрівна Стаж роботи: 18 років Тема Показати їх роль в народних прислів'ях. Розвивати в учнів активне мовлення, культуру мовлення, формувати вміння вибирати з ряду синонімів... | ![]() | Цикл уроків розвитку зв'язного мовлення в 4 класі з використанням прийомів Урок №1. Мова і мовлення. Складання твору за власними спостереженнями «Осінній бал» |
![]() | День довкілля "В гостях у Флори" Мета: поглибити знання учнів з теми "Типи і стилі мовлення", "Опис природи"; розвивати творчі і пізнавальні здібності, вдосконалювати... | ![]() | Тема. Зв’язне мовлення. Культура мовлення і спілкування. Мовленнєва діяльність. Рецептивні й продуктивні види мовленнєвої діяльності. Сприймання, розуміння, відтворення, створення інформації |
![]() | Тема: Соціологія культури Мета ... | ![]() | Конспект лекцій з курсу „Риторика Квінтіліана розглядала риторику як мистецтво прикрашання мовлення. Звідси отримала свій розвиток формальна, схоластична риторика,... |
![]() | Розвиток діалогічного мовлення молодших школярів Діалогічне мовлення школярів необхідно збагачувати новими словами. На уроках учитель повинен проводити словникову роботу, постійну... | ![]() | Тема. Квіти прекрасний дарунок природи Мета: розширити знання про стиль мови, закріпити навички учнів у розпізнанні стилів мови; удосконалювати навички викладу думок відповідно... |
![]() | Українська література. 9 клас. Вчитель Віра Петрівна Коваленко Тема. Розвиток зв’язного мовлення №5-6 Тема. Розвиток зв’язного мовлення №5 Письмовий твір на самостійну обрану тему за творчістю Т. Г. Шевченка | ![]() | Головне управління черкаської обласної державної адміністрації Мета: Ознайомити учнів із роллю часток у нашій мові, поглибити і систематизувати їхні знання про цю частину мови, удосконалювати... |