Урок №1 мовлення як предмет стилістики й культури мовлення. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови й стилістика мовлення мета icon

Урок №1 мовлення як предмет стилістики й культури мовлення. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови й стилістика мовлення мета



НазваниеУрок №1 мовлення як предмет стилістики й культури мовлення. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови й стилістика мовлення мета
Дата17.10.2016
Размер
ТипУрок

Урок №1

МОВЛЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ СТИЛІСТИКИ Й КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИКА ТА ЇЇ ПІДРОЗДІЛИ: СТИЛІСТИКА МОВИ Й СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ


Мета:

а) навчити учнів розрізняти поняття «культура мовлення» та «стилістика», терміни «стилістика мови» й «стилістика мовлення»;

б) розвивати вміння визначати стилі мовлення та виділяти засоби створення емоційно-експресивної виразності;

в) за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до культурних надбань рідного народу.

^ Внутрішньопредметні зв’язки:

Синтаксис: текст.

Орфоепія: читання поетичного твору з дотриманням орфоепічних норм.

Міжпредметні зв’язки:

Література: виразне читання поетичного тексту.

Культурологія: поняття «культура».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).


^ ХІД УРОКУ


І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення десятикласників з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів учнів


Проблемна бесіда за запитаннями

  1. Що вам відомо про стилістику з попередніх класів?

  2. Які стилі мовлення ви знаєте?

  3. З якою метою використовують різні стилі мовлення?

  4. Навести приклади використання кожного стилю мовлення.


Робота з текстовим матеріалом

    • Уважно прослухати тексти. Визначити, до яких стилів вони належать. Довести свою думку, наводячи стильові риси.

Людина створила культуру, а культура — людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови. Належачи до певного соціуму, індивідуум зі своєю появою на світ органічно входить у вироблену його співвітчизникам культуру, стає її користувачем і носієм. Чим міцніші зв'язки людини з культурою народу, тим більшого можна сподіватися від неї як від громадянина, свідомого творця матеріальних і духовних благ, патріота й інтернаціоналіста.

Суспільство завжди дбає про те, щоб його члени користувалися мовою не лише спонтанно, не тільки як даним від природи даром, а свідомо, як знаряддям найактивнішого розкриття своєї особистос­ті. Мовний досвід індивідуума невіддільний від опори на літератур­ну мову як акумулятор людських знань.

Сьогодні культура і мова виявилися об'єднаними в царині духов­них вартостей кожної людини і всього суспільства. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що в низькій культурі мови виявляються вираз­ні ознаки бездуховності...

Мовна неграмотність, невміння писати елементарний текст, пе­рекласти його з української мови на російську і навпаки чомусь пе­рестали сприйматись як плями на службовому мундирі.

Мовна культура – це надійна опора у вираженні незалежності, думки розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму. Культура мови передбачає вироблення етичних норм міжнаціонального спілкування, які характеризують загальну культуру нашого сучасника.

(За ^ В. Русанівським)


Культура мовлення – це система вимог, регламентацій щодо вжи­вання мови в мовленнєвій діяльності (усній і писемній).

Належна культура мовлення – це свідчення розвинутого інтелек­ту і високої загальної культури особистості. Одним із завдань культу­ри мовлення є подолання «мовних стереотипів»: стереотипи мовлен­ня – це стереотипи мислення.

Тільки через високу культуру мовлення проявляються невичерпні потенції мови, гармонія її функцій.

Культура мовлення має велике національне і соціальне значення: вона забезпечує високий рівень мовленнєвого спілкування, ефективне здійснення всіх функцій мови, ошляхетнює стосунки між людьми, сприяє підвищенню загальної культури особистості та суспіль­ства в цілому. Через культуру мовлення відбувається культивування самої мови, її вдосконалення.

(За В. Іванишиним і Я. Радевичем-Вінницьким)

  • Дібрати заголовки до кожного тексту.

  • Висловити свої думки про значення культури мовлення.

  • Як ви підвищуєте власну культуру мовлення?


Опрацювання пам’ятки.

    • Розглянути пам’ятку «Шляхи підвищення особистої культури мовлення». Відповісти на питання:

  1. Які найбільш ефективні, на вашу думку, шляхи підвищення культури мовлення?

  2. Які методи підвищення власної культури мовлення ви використовуєте, а про які дізналися вперше?

  3. Як ви розумієте вислів «навички мовленнєвого самоконтролю і самоаналізу»?





Пам’ятка «Шляхи підвищення особистої культури мовлення».

  • Виробляти стійкі навички мовленнєвого самоконтролю і само­аналізу.

  • Не говорити квапливо, без пауз, «ковтаючи» слова.

  • Частіше «заглядати у словник» (М. Рильський), правопис, по­сібники зі стилістики тощо, вивчати мовлення майстрів слова.

  • Читати вголос (особливо прозові тексти), із дотриманням усіх
    аспектів нормативності.

  • Заучувати напам'ять художні твори, причому не тільки віршо­вані.

  • Оволодівати жанрами, видами писемного мовлення, зокрема ді­лового мовлення.

  • Привчити себе до систематичного запису власних думок та спостережень, щоденникових записів, сімейної хроніки тощо.

  • Виробити звичку читання з «олівцем у руках» – жоден цікавий
    і вартісний вираз не повинен бути втрачений.





^ IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу


Навчальна лекція

Мовлення є сукупністю мовленнєвих дій, кожна з яких має мету, що випливає із загальної цілі спілкування. У мовленні реалізуються всі мовні засоби та виражальні можливості. Водночас мова збагачується через мовлення. Стилістика вивчає мову й мовлення, а саме займається відбором виражальних мовних засобів для їх функціонування в мовленні. Одним з критеріїв доцільного відбору є правильність, тобто дотримання мовних норм. Це питання належить до культури мовлення. Отже, стилістика тісно пов’язана з культурою мовлення, і спільне в цих науках – дослідження правильності й нормативності мовлення.

Стилістика як наука розглядає виражальні мовні засоби і стилі мовлення. У залежності від предмету дослідження виділяють стилістику мови й стилістику мовлення.

1. Стилістика мови вивчає стилістичні ресурси всіх мовних рівнів: лексики, фразеології, морфології, синтаксису. Стилістика мови включає поняття синонімії (лексичної, морфемної, граматичної – морфологічної й синтаксичної). Емоційно-експресивне забарвлення мовних явищ – теж невід’ємний компонент стилістики, невіддільний від явища синонімії, оскільки емоційно-експресивні елементи характерні для окремих синонімічних варіантів як засоби вираження їх стилістичної функції. Наприклад, іменник губи – стилістично-нейтральне слово. Зате його синонім уста має відтінок урочистості й вживається здебільшого в художньому стилі.

2. Стилістика мовлення охоплює функціональні стилі мовлення (науковий, публіцистичний, офіційно-діловий, художній і розмовний), загальні ознаки стилю:

  • функцію висловлювання (спілкування, повідомлення);

  • завдання мовлення, мовленнєву ситуацію, тему і форму висловлювання;

  • стильові риси (образність – відсутність образності, емоційність – нульова емоційність);

  • мовні засоби (фонетичні, лексичні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні).


(За М.І.Пентилюк)

Проблемна бесіда за запитаннями:

1. Які особливості мовлення вивчає стилістика, а які – культура мовлення?

2. Чим відрізняється стилістика мови від стилістики мовлення? А що в них спільного?

3. Як емоційно-експресивне забарвлення мовних явищ співвідноситься з поняттям синонімії?

4. Як ви вважаєте, яким чином відсутність образності й нульова емоційність можуть охарактеризувати функціональний стиль?


V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення стилістичних умінь.


Дослідження-аналіз

  • Прочитати текст. До якого стилю він належить? Як впливають на стиль тексту виділені слова? Дібрати до виділених слів нейтральні синоніми й записати їх (літопис-хроніка; зворушувати-хвилювати, торкатися; найсвятіші-святі; почування-почуття; мальовничі-гарні, красиві; войовничий-хоробрий; пророкування-передбачення).

  • З якого твору взятий цей уривок? («Євшан-зілля»)


В давніх літописах наших

Єсть одно оповідання,

Що зворушує у серці

Найсвятіші почування.


Не блищить воно красою

Слів гучних і мальовничих,

Не вихвалює героїв

Та їх вчинків войовничих.


Ні, про інше щось говорить

Те старе оповідання.

Між рядками слів таїться

В нім якесь пророкування.


І воно живить надію.

Певну віру в ідеали

Тим, котрі вже край свій рідний

Зацурали, занедбали…

(М.Вороний)

  • Прочитайте прислів’я і приказки. Поясніть їх значення. Які вимоги щодо культури мовлення закладені у цих прислів’ях і приказках? За допомогою яких засобів у них досягається емоційна виразність?


1. Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш. 2. Рана від меча загоїться, а від лихого слова – ніколи. 3. Впік мене тим словом, не треба й вогню. 4. Гостре словечко коле сердечко. 5. На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. 6. Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть. 7. Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, і один язик, щоб менше говорив. 8. Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить. 9. Дурний язик попереду розуму біжить. 10. Дурний язик – голові не приятель.


Конструктивне завдання

  • Прочитати текст. Визначити, до якого стилю він належить. Виписати емоційно забарвлені слова.

^ МАМИНІ КАЗКИ

Я любив довгі зимові вечори. За вікном завивала хур­товина, мороз мурував дивовижні узори на шибках, а в хаті було затишно й тепло.

Ми з сестрою вилазили на піч, лягали черевцями на черінь, підпираючи долонями личка. А мати сиділа, звісивши ноги донизу, і тихим, задумливим голосом оповідала казки.

І я переживав за безталанного Йвана, якого всі кривдили, вважали дурником. І дуже тішився, що він виявився і не дурним, і не безталанним, а виходив переможцем з великих випробувань. Я захоплювався маленьким Котигорошком, який визволяв народ рідний з лютої зміячої неволі. І сміявся щасливо, коли казка незмінно приводила до радісної розв'язки.

Ой, який же мудрий і людяний наш народ! Він знає в серці своєму, що ніколи не можуть перемогти зло і ненависть, що завжди в кінці битви життєвої перемагає правда й любов, як би глибоко вона не була захована слугами мороку у в'язниці, як би міцно не кували її в залізні кайдани!

Ті чарівні казкові ідеї незримо лягли в моє дитяче серце, день за днем формуючи свідомість. І за те людяне, ясне, що друзям моїм припадає до серця при зустрічі зі мною, велика дяка тобі, Мати.

(За О. Бердником)


VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

  • Скласти висловлювання в публіцистичному стилі на тему «Молодь і культура мовлення», розширивши тезу Олеся Гончара: «Усунути деформацію мови, очистити її від спотворень, повернути нашій мові справжню народну красу — це справа честі всіх нас, і старших, і молодших,

це природній обов’язок перед незалежною, вільною Україною».




Похожие:

Урок №1 мовлення як предмет стилістики й культури мовлення. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови й стилістика мовлення мета iconУрок української мови Клас: 4 Підготувала вчителька вищої категорії Сурсько-Михайлівської сзш карпова Олена Олександрівна Стаж роботи: 18 років Тема
Показати їх роль в народних прислів'ях. Розвивати в учнів активне мовлення, культуру мовлення, формувати вміння вибирати з ряду синонімів...
Урок №1 мовлення як предмет стилістики й культури мовлення. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови й стилістика мовлення мета iconЦикл уроків розвитку зв'язного мовлення в 4 класі з використанням прийомів
Урок №1. Мова і мовлення. Складання твору за власними спостереженнями «Осінній бал»
Урок №1 мовлення як предмет стилістики й культури мовлення. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови й стилістика мовлення мета iconДень довкілля "В гостях у Флори"
Мета: поглибити знання учнів з теми "Типи і стилі мовлення", "Опис природи"; розвивати творчі і пізнавальні здібності, вдосконалювати...
Урок №1 мовлення як предмет стилістики й культури мовлення. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови й стилістика мовлення мета iconТема. Зв’язне мовлення. Культура мовлення і спілкування. Мовленнєва діяльність. Рецептивні й продуктивні види мовленнєвої діяльності. Сприймання, розуміння, відтворення, створення інформації

Урок №1 мовлення як предмет стилістики й культури мовлення. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови й стилістика мовлення мета iconТема: Соціологія культури Мета
...
Урок №1 мовлення як предмет стилістики й культури мовлення. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови й стилістика мовлення мета iconКонспект лекцій з курсу „Риторика
Квінтіліана розглядала риторику як мистецтво прикрашання мовлення. Звідси отримала свій розвиток формальна, схоластична риторика,...
Урок №1 мовлення як предмет стилістики й культури мовлення. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови й стилістика мовлення мета iconРозвиток діалогічного мовлення молодших школярів
Діалогічне мовлення школярів необхідно збагачувати новими словами. На уроках учитель повинен проводити словникову роботу, постійну...
Урок №1 мовлення як предмет стилістики й культури мовлення. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови й стилістика мовлення мета iconТема. Квіти прекрасний дарунок природи
Мета: розширити знання про стиль мови, закріпити навички учнів у розпізнанні стилів мови; удосконалювати навички викладу думок відповідно...
Урок №1 мовлення як предмет стилістики й культури мовлення. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови й стилістика мовлення мета iconУкраїнська література. 9 клас. Вчитель Віра Петрівна Коваленко Тема. Розвиток зв’язного мовлення №5-6
Тема. Розвиток зв’язного мовлення №5 Письмовий твір на самостійну обрану тему за творчістю Т. Г. Шевченка
Урок №1 мовлення як предмет стилістики й культури мовлення. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови й стилістика мовлення мета iconГоловне управління черкаської обласної державної адміністрації
Мета: Ознайомити учнів із роллю часток у нашій мові, поглибити і систематизувати їхні знання про цю частину мови, удосконалювати...
Разместите ссылку на наш сайт:
Уроки, сочинения


База данных защищена авторским правом ©izlov.ru 2000-2014
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
связаться с нами