План-конспект занять до теми «Робота творчої лабораторії. Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми. Дебатні формати.» icon

План-конспект занять до теми «Робота творчої лабораторії. Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми. Дебатні формати.»



НазваниеПлан-конспект занять до теми «Робота творчої лабораторії. Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми. Дебатні формати.»
Дата17.10.2016
Размер
ТипПлан-конспект

Кролевецький районний Будинок дітей та юнацтва

Координаційний центр Євроклубів «Pu-Re»


План-конспект

занять до теми «Робота творчої лабораторії. Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми. Дебатні формати.»

(20.01.13, неділя)





В чергове ми будемо проходити по лінії відчуття та розуміння гри. Мова про формати як спосіб виокремити важливі елементи філософії молодіжної дебатної гри. Багато хто не розуміє, що культура ведення дискусії та вміння вибудовувати стійкі та переконливі аргументаційні позиції має прививатись з юності. Тоді в дорослому віці, коли відповідальність за те, що ти робиш та говориш дорівнює самоідентифікації, тобто – є обов’язковою з точки зору самореалізації, кроки до мети стають вивіреними та єдино можливими задля вірогідності успіху в результаті.

Як відомо, в європейських країнах (в сенсі – Західна Європа, ЄС) понад 150 років активно розвиваються в школах молодіжні дебати – гра старшокласників, під час якої проводиться дискусія в рамках встановлених правил (відповідно до формату гри). На думку фахівців, саме такий вид навчання публічним протистоянням з тієї чи іншої теми сприяє тому, що в дорослому віці політики, що пройшли школу молодіжних дебатів, дотримуються на підсвідомому рівні певних правил, які засвоїли під час участі в цій грі, або спостерігаючи за нею як глядачі.

Хтозна, чи змінились би наші реалії сьогодні, якби свого часу нашим політикам було прищеплено навички дебатів. Ця витончена гра вже деякий час поширюється серед української молоді (існує ряд молодіжних громадських організацій, "Дебатна Академія", наприклад, шкільні об'єднання тощо) завдяки справжньому ентузіазму з боку вчителів та наявності донорської допомоги для проведення публічних масових заходів (турнірів, показових виступів тощо).

Дебати з 2009 року на рівні експерименту розвиваються в м. Кролевець. Активісти серед студентства робили перші кроки в цьому напрямку, беручи участь в Дебатних школах, організованих міською радою та Сумським підрозділом МГО "Дебатна Академія". Проведено протягом 2009-2010 років ІІІ дебатні школи з пробними навчальними міні-турнірами. Формат – Парламентські британські дебати.

Суспільство, особливо молодь, прагне чіткого розуміння правил ведення публічних дискусій, намагання порозумітися і знайти вихід шляхом прийняття компромісного рішення з будь-якого питання. Консенсус (коли всі підтримують варіант рішення) не завжди відповідає засадам розвитку та функціонування демократичного суспільства, оскільки може бути прийнятий через авторитарний вплив.

Отже, давайте спробуємо дізнатись, що таке Дебати (як молодіжно-інтелектуальна гра)!


Суть гри

ДЕБАТИ – це командно-рольова інтелектуальна гра, в якій одна команда аргументовано доводить певну тезу, а інша – опонує їй. У ході гри команди змагаються між собою навколо визначеної теми. Обов’язок обох команд кваліфіковано та в межах певних часових рамок представити свою позицію, власні аргументи «за» чи «проти». Гру оцінює суддя (або кілька суддів), які й визначають переможця в раунді. Головне завдання команд – переконати в своїй правоті саме суддів. Зазвичай гравці мають на меті таки переконати суддю і виграти, але окремі індивіди одержують задоволення просто від самого процесу гри без цілі виграти…і це теж правильно.

Дебати дозволяють молоді обговорювати актуальні проблеми сучасності та інтелектуально розвиватись. Дебати – це місце зустрічі та спілкування.

Ця гра несе для її учасників значну практичну користь. Усі позитивні ефекти можна звести до кількох груп:

  • ^ Розвиток критичного мислення – Дебати виробляють вміння аналізувати, виявляти сильні та слабкі сторони тих чи інших тез, виробляти оптимальне рішення з урахуванням наявних ресурсів, давати оцінку фактам та поєднати їх у тенденцію, оцінювати наслідки та результати дій з точки зору їх ефективності.

  • ^ Розвиток структурного мислення – Дебати виховують вміння організувати мисленнєвий процес, структурно викласти свої думки, будувати логічні системи та конструкції та виявляти в них суперечності.

  • ^ Розвиток риторичних навичок – Дебати сприяють оволодінню усним мовленням та мистецтвом переконання, надають навичок у складанні текстів промов та публічному виступі з ними, розвивають вміння тримати себе перед аудиторією.

  • ^ Накопичення нових знань  – Дебати дозволяють їх учасникам накопичувати та систематизувати нові знання з історії, права, культури, релігії, філософії, політики та інших сфер суспільного життя, крім того дозволяють опрацювати технології пошуку інформації та сприяють виробленню системного та об'ємного бачення проблеми.

  • ^ Розвиток вміння працювати з людьми – Дебати виховують вміння працювати в колективі (команді, клубі), бути толерантними до протилежних думок, вислуховувати та розуміти контраргументи, повагу до людей.

Усі ці навички є корисними для юриста, політика, менеджера, журналіста та усіх інших гуманітарних професій.

^ Як і кожна гра, Дебати мають свої правила. Вони різняться в залежності від конкретного формату Дебатів, яких існує декілька. Формат – це різновид Дебатів, що виокремлюється властивими лише йому характеристиками та правилами: кількість гравців у команді; час та порядок їх виступів; змістовне наповнення промов; види тем, що граються в межах даного формату; певні загальновживані засоби доведення тем, що притаманні даному формату; завдання команд; обов'язки гравців. Світ Дебатів є досить різноманітним. У першу чергу це зумовлено різними особливостями в різних країнах світу. Ці особливості виявляються як на зовнішньому рівні – кількості гравців, час та порядок їх виступів, так і на внутрішньому рівні – специфіка тем та зумовлені нею обов'язки команд.



Ось основні найпоширеніші та найпопулярніші сьогодні дебатні формати

  • Дебати Лінкольна-Дагласа (Lincoln-Douglas Debate) – Дебати один-на-один,

  • Політичні дебати (Aмериканські Policy Debate ) – грають дві команди по дві особи,

  • Дебати Карла Поппера (класичні – ціннісні теми) – три проти трьох,

  • Політичний формат Дебатів Карла Поппера – три на три,

  • Австралійські дебати – три на три,

  • Американський формат Парламентських Дебатів – два на два,

  • Британський формат Парламентських Дебатів (British Parliamentary Debate або Worlds - офіційний формат Світових чемпіонатів) – змагаються чотири команди по дві особи,

  • ^ Дебати Теда Тернера (Ted Turner Debate або Controversy Debate) – два на два та інші…

Зазначимо, що цей перелік не є вичерпним, свої, специфічні формати існують в різних країнах.

Історія

Дебати – гра, в яку грають студенти та школярі в усьому світі.

Перші Дебати виникли приблизно в один час у США та Великі Британії (десь наприкінці ХІХ – початку ХХ століття), їх популярність підвищилась після ІІ Світової війни, а піку своєї популярності у США Дебати досягли, починаючи з 1960-их років, після легендарних президентських теледебатів між Джоном Ф. Кеннеді та Річардом Ніксоном.

До речі, більшість американських президентів свого часу були непоганими дебатерами. Що стосується іншого світу, то спочатку Дебати були найбільш розповсюджені в країнах Британської Співдружності (Ірландія, Австралія, ПАР), проте у 1990-их роках стали популярними в усьому світі, що дозволило провести кілька світових чемпіонатів серед школярів та студентів. Відзначимо своєрідність розвитку Дебатів у США (та країнах-сателітах) і у Британії, що дає можливість говорити про дві різні дебатні «культури». Поряд з цим програма «Дебати» існує в усіх європейських державах, де використовуються як американський так і британський підходи в розумінні Дебатів, а також комбіновані (синтезовані підходи). В Україні Дебати з'явилися в середині 90-х, коли в країнах Центральної та Східної Європи почали грати в Дебати Карла Поппера, а згодом у Парламентські дебати. На сьогодні в Україні сформувався свій самобутній дебатний рух, частиною якого є Дебати в Києві.

Історія Дебатів у Києві

Дебати в Києві відповідно до загальновизнаної версії з’явилися 1994 року, коли на теренах України Фондом Дж. Сороса впроваджувалась Програма «Дебати Карла Поппера». Це слугує відправною точкою для Дебатів у Києві. За ці 9 років в України сформувалися «течії», що характеризуються своїм суб’єктним складом: шкільні та студентські, а також україномовні та англомовні Дебати. Місто-герой Київ – одне з найактивніших та прогресивних міст у дебатному середовищі України.

В Києві грають в такі дебатні формати: Дебати Карла Поппера (як ціннісні так і політичні теми) – шкільний формат, Парламентські Дебати (Американські та Британські) – грають студенти. Поодинокі експерименти з Дебатами Лінкольна-Дагласа, ТелеДебатами та Президентськими телевізійними дебатами «Буш – Ґор» не набули широкого розповсюдження. Окремою ігровою діяльністю київських дебатерів є участь в так званих «mooting competitions» (Moot Courts) – різновид судових дебатів, в які грають студенти-правники (однак розмежувальна лінія між Debate i Mooting досить суттєва).

Схема роботи програми «Дебати» на шкільному рівні полягала в наступному: на локальному рівні (в школах, ліцеях, гімназіях, будинках дитячої та юнацької творчості) створювались дебатні команди, клуби, що об’єднували кілька команд, які брали участь в місцевих (регіональних) дебатних турнірах, організованих регіональним дебатним центром, переможці (+призери) виходили на рівень національних (всеукраїнських) змагань, які влаштовувались національним дебатним центром. Окрім цього в самих клубів працювали тренери, постійно проходили заняття, тренінги, раунди, турніри. Київські дебатери брали участь в багатьох міжнародних змаганнях різного рівня та статусу в т.ч. у чемпіонатах Світу та Європи.

^ Студентські команди та клуби також грають за схемою «регіональний турнір – національний – міжнародний», разом з тим вони самостійно реєструються та беруть участь в міжнародних чемпіонатах, вишукуючи власні та спонсорські кошти, а також організовують клубні вузівські та міжвузівські змагання. Віддаючи данину історичній справедливості, зазначимо, що перші турніри, тренери, дебатери, судді з’явилися завдяки Фонду «Відродження» та ІМЦ «Дебати», адже перша організація започаткувала програму і «подарувала» Дебати Україні, а інформаційно-методичний центр опікувався молодіжними дебатами, зберігаючи монополію аж до 2002 року. на Дебати. Можемо говорити, що вже виросло

Ви не можете без хвилювання виступати перед публікою? Ви не знаєте, як правильно і аргументовано представити свою позицію по відношенню до того чи іншого питання? Якщо до цього додати ваше бажання реалізувати свою соціальну активність і знайти нових друзів, то вам пряма дорога до Клубу парламентських дебатів (в Кролевецькому районі – дебатний клуб «ORATORIA» на базі Кролевецького рай онного Будинку дітей та юнацтва, де все це ви можете поєднати і отримати з лишком нових вражень.


^ Що таке дебати?

Це:

1) Міжнародний студентський рух, який використовує рольові ігри як освітні технології. Завдання руху – розвиток комунікативних навичок учасників, формування критичного мислення і культури парламентаризму.

2) Це гра, що містить в собі схему обговорення законопроекту в парламенті. В обговоренні беруть участь дві команди, що відстоюють протилежні точки зору. У дебатах перемагає той, чия позиція більш аргументована, чия мова більш логічний, переконлива, коректна. Так що ви зможете сміливо називатися прем'єр-міністром чи лідером опозиції.

3) Це форма соціальної активності молоді. Клуб дебатів залучає старшокласників, учнів ПТУ, студентів до обговорення актуальних проблем, вчить їх висловлювати власну думку, доносити її до інших і розуміти протилежну точку зору.

Як бачите, ви зможете провести час серед соціально активної молоді з максимальною користю: дозвілля стане не тільки розвагою, але і навчанням, напевно, найбільш важливим для сучасної людини якостей – логічному мисленню, вмінню спілкуватися, ділитися своїми думками «не на лавці», а на публіці.

Дебати носять звання не просто спорів з актуальної для суспільства теми, а мають ознаки механізму, що має свої і правила та принципи, яких налічується три:

1) ^ Навчання важливіші за перемогу. Дебати організовані таким чином, щоб допомогти вам отримати знання та вміння, необхідні для вашого успіху в сучасному демократичному суспільстві. Спочатку вони були задумані як вид діяльності, який збагачує вашу освіту і одночасно доставляє вам задоволення. Згідно з цим принципом, перше призначення дебатів – навчання. Іншими словами, навчання має більше значення, ніж перемога. Якщо Ви берете участь у дебатах тільки для того, щоб виграти, то ви поставили собі неправильну мету. Але можна переслідувати обидві мети, спортивний інтерес не завадить і тут.

2) ^ Чесність. Чесність – стрижень дебатів. Ми завжди хочемо знати правду і, найчастіше, наша позиція залежить від домінування якоїсь групи аргументів і не повної інформації про наявність інших фактів. Визнати, що ти не все знаєш – вже перемога над собою, використовувати справжні факти - обов'язок усіх дебатерів.

3) ^ Повага до опонента. Дебати не стосуються особи учасників. Не можна принижувати людину за те, що він з вами не згоден. Дебати стосуються ідей і їх зіткнення, а також того, які ідеї корисні людству. А в зіткненні ідей єдиним прийнятним зброєю можуть бути тільки обґрунтовані аргументи. Іншими словами, ви повинні «нападати» на аргументи, міркування та свідоцтва – але не на опонента.


Кожен може знайти симпатичний йому формат дебатів. Їх теж налічується кілька: Парламентські дебати (Американський формат), ^ Парламентські дебати (Британська формат), Політичні дебати, Програма дебатів Карла Поппера, Модель Організації Об'єднаних Націй, Менеджер-формат, Відкриті дебати. Більшість дебатів в Росії проходять в російській форматі.

Дуже важливим показником ефективності технології є показник того, наскільки можливо цю технологію застосовувати не за прямим призначенням, не цілком, а для створення нового продукту, який ґрунтується навіть не на змісті, а на фундаменті – на принципах, на ідеї. Так учасники руху дебатів представляють думки молодого покоління в Молодіжних парламентах міст, доносячи його до людей «високого польоту». Дебати здатні показати, чому суперечка за правилами призведе до результату, і якими мають бути правила, щоб результат цей був.

Студентські клуби в сотнях університетів світу: Оксфорд (Британія), Прінстон (США), Гарвард (США), Сорбонна (Франція) та інші. У Росії – МДУ, Вища Школа Економіки, Санкт-Петербурзький ДУ, Самарський ДУ, Нижегородський ДУ, Новосибірський ДУ та інші. В Україні функціонує МГО «Дебатна Академія» (м. Київ), яка має відділення в багатьох містах країни.

Дебати мають право на розвиток і в шкільному молодіжному середовищі. Що ми, власне і доводимо.




Переходимо до практики. Витяги з правил (квінтесенція дебатної гри):


^ Учасники гри та забезпечення.


Участь у гір беруть чотири команди по дві особи:

Перша команда – Перший Уряд (прем’єр-міністр Першого Уряду та член Першого Уряду);

Друга команда – Перша Опозиція (лідер Першої Опозиції та член Першої Опозиції);

Третя команда – Другий Уряд (прем’єр-міністр Другого Уряду та член Другого Уряду);

Четверта команда – Друга Опозиція (лідер Другої Опозиції та член Другої Опозиції);

Гру оцінюють судді: до 3-х осіб.

Ведучий-модератор гри: веде захід та проводить роз’яснювальні дії щодо ходу гри, реагує на репліки та забезпечує дотримання правил гри, дисципліну по ходу молодіжного інтелектуального змагання.

Тайм-кіпер – помічник ведучого, що стежить за дотриманням часу на промови від команд-учасниць гри.


^ Зміст гри.


Кожна гра починається з жеребкування, яке визначає яку місію буде виконувати та чи інша команда (належність до Уряду або до Опозиції). Також жеребкуванням визначається тема для обговорення (гри). Тема гри – резолюція. Команди не можуть спростовувати або підтримувати тему (резолюцію гри), вони вносять свою інтерпретацію резолюції таким чином виявляючи власне ставлення до теми (громадянська позиція).

Кожна промова (від команди – 1 людина, другий учасник може лише доповнювати сказане першим) триває до 7 хвилин (під час першої і останньої хвилини інші команди не можуть задавати питання та проголошувати репліку (пункти інформації). Для подання пункту інформації до промовця потрібно підняти руку (а іншу – покласти на потилицю, так, як це робили в Британському парламенті, згідно традиції). Промовець може відхилити пункт інформації, але це не дозволяє йому набирати додаткові бали та вести дискусію (дебати) з приводу інтерпретації.

Кожна промова починається словами «Ця палата вважає…» як це робиться в Англії, оскільки ми граємо за правилами Британського формату парламентських дебатів.

Лінії гри. Починає Перший Уряд, який висуває свою інтерпретацію резолюції. Вона може бути як стверджувального так і заперечного характеру. Перша опозиція (лідер) критикує позицію Першого Уряду навіть в тому разі, коли внутрішньо підтримує її. Але робить це за правилами, головне з яких: критикувати позицію, а не людину, яка її проголосила. Другий Уряд доповнює позицію Першого Уряду, вносячи нові лінії аргументації (розширюючи інтерпретацію теми) та відбиває аргументи з боку опозиції. Друга Опозиція відбиває аргументи Другого Уряду, підтримує позицію Першої Опозиції та вносить власні контраргументи. Член Другого Уряду та член Другої Опозиції (обов’язкова умова та завдання) проводить аналітичний огляд гри – тобто підводить підсумок дебатного протистояння.


Аргументаційна лінія (промова, кейс) має складатись:

1. твердження – певна теза, пропозиція, умовивід тощо, який формулює інтерпретацію до резолюції (теми гри).

2. пояснення – логічне обгрунтування та уточнення позиції, вираженої у твердженні.

3. приклади та докази, які роблять твердження яскравим та зрозумілим (бажано – з власного досвіду або відомого широкій публіці).

4. висновок – підсумок сказаного та акцентування на необхідності підтримувати таку позицію (підхід) до теми.


Структура гри.


1. Вступ ведучого – до 7 хвилин.

2. Жеребкування – 5 хвилин.

3. Підготовка команд (в окремих закритих кімнатах) – 15 хвилин.

4. Гра (4х7) – 28 хвилин.

5. Робота суддів (визначення результатів) в окремій кімнаті – 10 хвилин.

6. Підведення підсумків (результати) – 8 хвилин.

7. Завершення – 5 хвилин.

Разом: 80 хвилин.





*Активність – вагомий елемент перспективи перемоги в дебатній грі.



Похожие:

План-конспект занять до теми «Робота творчої лабораторії. Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми. Дебатні формати.» iconПлан-конспект занять до теми «Робота творчої лабораторії. Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми. Дебатні формати.»
«Робота творчої лабораторії. Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми. Дебатні формати.»
План-конспект занять до теми «Робота творчої лабораторії. Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми. Дебатні формати.» iconКоординаційний центр Євроклубів «Pu-Re» Кролевецький районний Будинок дітей та юнацтва План-конспект
Робота творчої лабораторії. Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми
План-конспект занять до теми «Робота творчої лабораторії. Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми. Дебатні формати.» iconПлан-конспект занять до теми : «Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми. Підтема: Дебатні формати. (05. 03. 12, понеділок) За посібником Назара Боярського «Легкий старт для дебатера», 2009
Для того, аби синхрозувати доступність матеріалу, пропоную кому потрібно ознайомитись з попередніми конспектами
План-конспект занять до теми «Робота творчої лабораторії. Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми. Дебатні формати.» iconПлан-конспект занять до теми : Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми
Підтема: Перший уряд. Інтерпретація. Заміна інтерпретації. Перша та друга опозиції
План-конспект занять до теми «Робота творчої лабораторії. Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми. Дебатні формати.» iconПлан-конспект занять до теми : Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми
Підтема: Перший уряд. Інтерпретація. Заміна інтерпретації. Перша та друга опозиції
План-конспект занять до теми «Робота творчої лабораторії. Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми. Дебатні формати.» iconПлан-конспект занять до теми «Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми»
На думку фахівців, саме такий вид навчання публічним протистоянням з тієї чи іншої теми сприяє тому, що в дорослому віці політики,...
План-конспект занять до теми «Робота творчої лабораторії. Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми. Дебатні формати.» iconПлан-конспект занять до теми «Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми»
На думку фахівців, саме такий вид навчання публічним протистоянням з тієї чи іншої теми сприяє тому, що в дорослому віці політики,...
План-конспект занять до теми «Робота творчої лабораторії. Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми. Дебатні формати.» iconПлан-конспект занять до теми «Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми»
На думку фахівців, саме такий вид навчання публічним протистоянням з тієї чи іншої теми сприяє тому, що в дорослому віці політики,...
План-конспект занять до теми «Робота творчої лабораторії. Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми. Дебатні формати.» iconКоординаційний центр Євроклубів «Pu-Re» Кролевецький районний Будинок дітей та юнацтва План-конспект
Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми. Підтема: Структура та види аргументів. Порядок аргументів...
План-конспект занять до теми «Робота творчої лабораторії. Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми. Дебатні формати.» iconКонспект занять до теми «Дебати як соціальна модель пошуку ефективного способу вирішення проблеми» (24. 11. 11, четвер)
На думку фахівців, саме такий вид навчання публічним протистоянням з тієї чи іншої теми сприяє тому, що в дорослому віці політики,...
Разместите ссылку на наш сайт:
Уроки, сочинения


База данных защищена авторским правом ©izlov.ru 2000-2014
При копировании материала обязательно указание активной ссылки открытой для индексации.
связаться с нами